За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), сказ входить до першої п’ятірки хвороб, загальних для людини і тварин, які завдають найбільшого соціально-економічного збитку.

Сказ (гідрофобія, rabies) – це захворювання вірусної природи, що виникає в результаті укусу зараженою твариною, що характеризується важкими ураженнями нервової системи і призводить до смерті.

На сьогоднішній день сказ реєструється у 113 країнах світу, у тому числі в Україні, вражаючи щороку тисячі людей. Основним джерелом та резервуаром вірусу сказу є дикі м’ясоїдні тварини (лисиця, єнотовидний собака, вовк), а також бродячі коти, собаки і навіть домашні тварини.
В Україні щорічно реєструється 90-120 тисяч укусів тварин.

Щоб уберегти себе і свого улюбленця від захворювання на сказ необхідно, щоб тварина була обов’язково щеплена.

Як дізнатися, чи є захист у вашого вихованця після вакцинації проти сказу.

Єдиний надійний засіб специфічної профілактики сказу – імунізація якісною вакциною. Одним з показників ефективності вакцин, що застосовуються, є напруженість поствакцинального імунітету.

З 2012 року у багатьох країнах світу під час ввезення тварин потрібне надання довідки міжнародного зразка сертифікованої лабораторії на визначення титру антитіл до сказу.

У ветеринарній клініці «Гранд Плюс» виконується забір крові для визначення напруженості поствакцинального імунітету проти сказу методом FAVN (Fluorescent Antibody Virus Neutralisationtest, Cliqu et etal., 1996) – це тест флуоресцентних віруснейтралізуючих антитіл.

З моменту вакцинації до моменту взяття крові на антитіла до вірусу сказу має пройти не менше 4 – 5 тижнів (час, необхідний для вироблення антитіл), кров для аналізу здається натще.

З метою профілактики сказу серед собак в Україні фахівцями ветеринарної медицини щорічно здійснюється близько 5 мільйонів щеплень тварин проти сказу.
Головною ознакою захворювання тварин є зміна поведінки – втрата відчуття страху.

Розрізняють 3 форми перебігу хвороби:

Буйна форма.
На першій стадії тварина уникає людей, ховається у темному місці або навпаки дуже доброзичлива. При цьому можливий прояв сверблячки на місці укусу; на другій стадії утворюється агресія. Наростає занепокоєння, хрипкий гавкіт, схильність до поїдання сторонніх предметів, напад на інших тварин і навіть на господаря. Тварина не може ковтати воду; на третій стадії з’являються судоми та прогресує параліч. Тварина паралізована, завжди лежить і в результаті гине в коматозному стані.
Тиха форма
Характеризується розвитком паралічу, слинотечею, нездатністю приймати їжу. При тихій формі сказу збудження найчастіше буває виражено слабо або взагалі відсутнє. Тварина не агресивна, але в неї швидко розвивається параліч м’язів голови, кінцівок та тулуба. Тварина гине за 2-4 дні.
Атипова форма
Атипова форма (складна в діагностиці) може тривати до 3-х місяців або навіть більше. На початку може виявлятися діареєю або навпаки атонією кишківника, депресією, після чого можуть наступати тимчасові поліпшення.

Що потрібно робити, коли вас покусала тварина?

Насамперед необхідно якнайшвидше промити рану водою з милом, обробити краї 5%-ним розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і звернутися до травматологічних пунктів (відділення) лікарні за медичною допомогою або до найближчого лікувально-профілактичного закладу.
У випадках покусів дикими, безпритульними тваринами за порадою лікаря-травматолога пройти курс антирабічних щеплень у стаціонарному відділенні медичного закладу. Адже ці щеплення є на сьогодні єдиним ефективним засобом запобігання виникненню сказу. У жодному разі не слід займатися самолікуванням.
Тварину, яка вкусила, у жодному разі не слід вбивати. Його необхідно ізолювати, встановити за ним нагляд та спостереження ветеринарним лікарем протягом 10 днів, тобто максимального терміну появи клінічних ознак сказу у тварин.
Необхідно також щорічно проводити щеплення тварин проти сказу. A за появи клінічних ознак захворювання — доставляти тварину для огляду до ветеринарної установи. Слід дотримуватись правил утримання та вигулу домашніх собак і кішок, не створюючи небезпеку оточуючим.

Про що слід пам’ятати, щоб уберегтися від захворювання на сказ?

Необхідно:

  • щоб ваша домашня тварина (собака, кішка) обов’язково була щеплена від сказу і щорічно проходила клінічний огляд у ветеринарній клініці;
  • обов’язково повідомляти ветлікаря про кожен випадок підозри на сказ у тварин;
  • усім людям, які постраждали від тварин (укуси, подряпини або ускладнення) негайно звертатися до травматологічних пунктів (відділення) лікарні, а тварину, яка завдала покусу, доставляти до ветеринарної клініки для клінічного огляду;
  • уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;
  • не торкатися голими руками трупів тварин та ослизнених ними предметів.

Власникам собак необхідно знати, що виводити собак за межі квартири (території двору) дозволяється лише на повідку та наморднику.